Ульяновскӧй манастыр (висьт)

Босьтӧма Рувикиысь

«Ульяновскӧй манастыр» висьт — важ висьт-легенда, гижис Рочев Юрий Герасимович 1977-ӧд воын Кулӧмдін районса Дереваннӧй сиктын. Мойдіс Чувъюров Г. И.

Висьтыс босьтӧма «Коми йӧзкостса важ висьтъяс» небӧгысь, кодӧс чукӧртӧма Веньӧ Яркӧ Юрӧ (Рочев Юрий Герасимович).
Небӧгас текстъясыс гижӧмаӧсь комиӧн и рочӧн.

Сійӧс позьӧ лыддьыны «Коми гижӧд» онлайн небӧгаинысь[1].

Текст

Ульяновскӧй манастыр существуйтӧ важсянь. Висьталӧны, сійӧ кутшӧмкӧ дзоляник грезд вӧлі дажӧ Степан Пермскӧй дырся. Сэсся Уралсянь воласны грабительяс, кутшӧмкӧ особӧй национальносьт, Уральскӧй гӧра сайсянь. И тайӧс, Ульяновскӧй манастырсӧ, сійӧ лёк вӧчысьясыс грабитасны и кутшӧмкӧ мича нылӧс пышйӧдӧны пыжӧн вӧлӧм. Ульяния ныв, нимыс вӧлӧма Ульяния. Оз кӧсйы накӧд мунны и пыжсьыд сійӧ Эжваӧ чеччыштас и вӧйтчас, пӧдӧ сэсся.

Но, сэсся сійӧ Улляна вӧян местасӧ Ульяновскӧйӧн шуасны. Но, сійӧ лыддьӧны, мый вроде сэтшӧм поступок вӧчӧма Ульяния, мый налы, лёк йӧзлы, эз сетчы, асьсӧ пӧгибнитӧдіс, вӧйтчис. ӧні кӧ шуны, героиня, но вот сэсся местаыс и Ульяна. Сы весьтӧ и стрӧитӧмаӧсь манастырсӧ, сы местаӧ. Но, ещӧ Улляна манастырыс, названньӧыс ещӧ сложнӧйджык: Ульяновскӧй Троицко-Печорскӧй Стефановскӧй манастыр. Тадзи сложнӧй названньӧыс.

Литература

Коми йӧзкостса важ висьтъяс. — Сыктывкар: Коми книжнӧй издательство, 1984. — 176 лб.

Ыстӧгъяс