Эжва Перым

Босьтӧма Рувикиысь

РНА-лӧн экспертиза

Logo-ran.png
Вӧчӧма экспертиза
Россияса Наукаяс Академияӧн
Паськыдджыка
Aprove.svg

РНА-лӧн экспертиза

Arrow-Right.png
Logo-ran.png
Вӧчӧма экспертиза
Россияса Наукаяс Академияӧн
Вӧвлӧм обласьт
Эжва Перым
XIV-XV нэмъясын комияслӧн овмӧдчӧм (карта-схема)
XIV-XV нэмъясын комияслӧн овмӧдчӧм (карта-схема)
Мӧд нимъяс Ичӧт Перымь
Эжва-Емва му
География регион Войвыв Европа (Асыввыв Европа Россияын)
Ин Ӧнія Коми Республикалӧн да Кардор обласьтлӧн мутас
Йӧз Комияс, рочьяс

Эжва Перым (рочӧн Пермь Вычегодская) — Россияса Асыв-Войвылын историческӧй обласьт (ӧнія Коми Республикалӧн да Кардор обласьтлӧн мутас). Куйліс Эжва юлӧн да сылӧн вожъяс ковтысын[1] Урал гӧраяслӧн войвыв юкӧнсянь рытыввылын. 1478 воын Великӧй Новгородӧс Москва дорӧ ӧтувттӧдз пырис Великӧй Новгород муясӧ. XVI нэмын Войвыв-Асыввывлысь паськыд мутасъяссӧ пыртісны Рочмуса централизованнӧй канмуӧ[2].

«Эжва Перым» нимыс вӧліс Сибырсӧ Рочму канму дорӧ ӧтлаӧдтӧдз, мый заводитчис 1580-ӧд воясын Ермаклӧн Сибырса ханстволы паныд походӧн. XVII нэмын тайӧ мутасас меститчисны Яренск да мыйтакӧ Совдор уездъяс[2].

Этимология

Ӧнія кадӧ «Эжва Перым» терминӧн вӧдитчӧны историографияын, медым пасйыны шӧр нэмся Европаса Асыв-Войвылын олысь коми кывъя йӧзӧс, комияслысь пӧль-пӧчсӧ. «Эжва перым» этноним история документъясын абу, сійӧс лӧсьӧдӧма искусственнӧя, стилизуйтӧма документальносьт улӧ, но сійӧн ёна вӧдитчӧны регионса туялысьяс[3].

Россияса войвывлӧн мусерпас, кӧні эм Перым («Permia»). Автор: Герхард Меркатор (Амстердам, 1595 во).

Медводдзаысь роч документъясын «Перемь» казьтылӧны «Повесть временных лет» уджын, а сідзжӧ великӧй князь Ярослав Ярославичлы сетӧм 1263 вося грамотаясын[4]. Тайӧ каднас перым муяс вӧліны нин кутшӧмакӧ Новгород ки улын. География серти «Перым» кывнас нимтісны регионъяс, кӧні олысьясыс сёрнитісны перым кывъяс вылын. Перым край йылысь эм нӧшта ӧти документальнӧй юӧр — 1332 воын, кор казьтыштӧны и Кама юсайса эзысь йылысь[5].

«Ыджыд чертёж» небӧгын(1627) гижӧма: «Важ Перым» кыдзи Емдін карлӧн ним Эжва ю вылын да «Перым» кыдзи Совдорын ӧти зырана вӧлӧсьтлӧн ним[6].

«Перым» термин йитчис Эжва ю ковтыскӧд 1379 воӧ, кор иеромонах Стефан бласлӧвитіс «епископ Герасимӧс мунны Эжва муӧ паськӧдны ен кыв». «Ыджыд Перым» топоним медводдзаысь роч ӧшмӧсъясын казьтывсьӧ 1324 воын, кор Москваса князь Юрий Данилович медбӧръяысь ветліс Ордаӧ[7].

«Ичӧт Перым» либӧ «Важ Перым» неотопонимӧн, кыдзи «Эжва Перым», паськыда вӧдитчисны XVIII нэмся энциклопедия гижысьяс, медым география боксянь торйӧдны Ыджыд Перымысь, кодлӧн тӧдчанлуныс Роч канмулы пыр содіс[5].

Ӧнӧдз Кардор обласьтын эм Пермогорскӧй сикт овмӧдчӧмин.

Эжва Перым йылысь медводдза пасйӧм

Эжва-Емваса летописьын 1481 воӧ гижӧма:

Того же лета прислал князь великий Ивашку Гаврилова Вычегодские знамени и луки писати. Писал тое писец луки вычегоцкие, и вымские, и сысоленские, и удоренские, и владыки Филофея вотчину

Иван Гавриловлӧн гижӧда небӧгыс миянӧдз эз во, но тайӧ гижӧдсӧ эскӧдӧ великӧй москваса князь Иван III-лӧн Эжва Перымса олысьяслы грамота[8]:

Обыскав наперед сего Гаврилово писмо, что Ивашко Гаврилов писал Пермские земли за волостные люди и за владыку пермокова, и за манастыри, и за игумены, и за попы, се яз, князь великий Иван, пожаловал есми свои волостные люди пермяки вычегжаны и вымичи, и удорены, и сысолены, и крещеные сиряне Ужговские землями и угодейными на Вычегде и падуны всея Пермские месты реками и озёрами, и курьями и прочими угодий, которые были их дедины и отчины по всему по тому, по письму Гаврилову. А в письме Ивашки Гаврилова писано…

Иван III-лӧн грамотаын пасйӧм серти, Эжва Перымӧ пырисны татшӧм муяс: Эжва му, Емва му, Удора му, Сыктыв му и Ужга му. Бӧрынджык, XVII нэм заводитчигӧн, муясыслӧн лыдыс вежсис.

Йӧз

Тайӧ мутасын оліс коми йӧз, Эжва вожын комияслӧн пӧль-пӧчыс овмӧдчӧмаӧсь зэв нин важӧн. Эжва да Емва пӧлӧнса XI—XII нэмъясся археология паметникъяс (каръяс да гуяс) матынӧсь Камаса да Чепецкса городищеяс дінӧ (сэні олісны перым комияслӧн да удмуртъяслӧн пӧль-пӧчыс). Такӧд тшӧтш Эжва вожын культуралӧн уна аслыспӧлӧслун сетӧ позянлун лыддьыны сійӧс важся татчӧс культураӧн, мый артмис миян эралӧн медводдза нэмъясын на паныдасьлысь важся культураяс да комплексъяс сӧвмӧм подув вылын. Медводдза сюрсвоын нин комияс кутісны йитӧдъяс славяна племяяскӧд.

История

XIV нэм помсянь, сійӧ кадсяньыс, кор вежа Степанӧс индісны Перым епархияса медводдза перымса епископӧн (1383 во), перым муяс кыскӧны ас дорас пыр ёнджыка да ёнджыка Москваса великӧй князьясӧс. ХVI нэмсянь заводитчӧ Ыджыд Перымлӧн кыпӧдчӧмыс: ХVI нэмлӧн мӧд джын заводитчигӧн сэні эмӧсь нин уна озыр манастыр, кӧть эськӧ христианствоыс тані кутіс паськавны матӧ сё воӧн сёрӧнджык Эжва Перым дорысь, кӧні медводдза куим манастырсӧ восьтіс вежа Степан.

Культураын тӧдчанлун

В. В. Тимин гижис «Эжва Перымса зонка» роман;
• Тайӧ роман подув вылын Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театр 2016 воын пуктіс «Эжва Перымса зонка» этно-мюзикл[9].

Видзӧдӧй тшӧтш

Ыджыд Перым

Литература

  • Исторический атлас Республики Коми. — Сыктывкар.
  • Материалы по истории Вымской и Вычегодской земли конца XVI в. // Материалы по истории европейского севера СССР. Северный археографический сборник, Вып. I. Вологда. 1970

Ыстӧгъяс

Пасйӧдъяс

  1. Эжва юлӧн вожъяскат.
  2. 1 2 Tsentral'nyi' gosudarstvennyi' arkhiv Respubliki Komi. Putevoditel'. 1992. guides.eastview.com. Federal Archival Agency. Шыӧдчан кадпас: 14 рака тӧлысь 2025.
  3. Багин А.Л. , Кленов М.В. Пермь Вычегодская (к проблеме изучения средневековой истории европейского северо-востока)//Труды КАЭЭ ПГГПУ выпуск 9 Пермь, 2014 с.11—17. Шыӧдчан кадпас: 5 ода-кора тӧлысь 2017. Архивируйтӧма 4 йирым тӧлысь 2016.
  4. «Собр. госуд. грамот и договоров», т. I, № 1
  5. 1 2 Корчагин П.А. Пермь. «Что в имени. . . » // Вестник Пермского федерального исследовательского центра : журнал. — 2013. — С. 1—18.
  6. Л.Вейнберг. Эжва Перым // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  7. Корчагин П. А. Пермь Малая: история возникновения симулякра//Труды КАЭЭ ПГГПУ выпуск 9 Пермь, 2014 с.18—27
  8. Жалованная грамота Ивана III жителям Перми Вычегодской 1485 г. Историко-филологический сборник. Выпуск 4. — Сыктывкар, 1958, стр. 245.
  9. Этно-мюзикл «ЭЖВА ПЕРЫМСА ЗОНКА». Коми Республикаса вужвойтырлöн шылада-драмаа театр. Шыӧдчан кадпас: 31 рака тӧлысь 2025.