Уляшев
Уляшев — Комиын тшӧкыда паныдасьлысь ов.
Этимология
Уляшев ов артмӧмыслӧн эм некымын версия:
• Коми кывйысь.
• Збыль олысь Ульянка Фёдоров нимсянь медводз артмис Ульянов ов, вежӧртасыс «Ульянлӧн пи»[1].
• Татара кывйысь.
• Тайӧ гипотеза серти Уляшев овыслӧн татара вужъяс: артмӧма Ульяш мужичӧй нимысь, кодлӧн вежӧртасыс «племянник». Чайтӧны, мый -ев суффиксыс индӧ мужичӧй рӧдӧ пырӧм вылӧ. Татшӧм ногӧн, Уляшев позьӧ вуджӧдны кыдзи «Ульяшлӧн пи» либӧ «Ульяшсянь петӧм».
• Башкир кывйысь.
• Тайӧ теория серти артмӧма улы башкир кывйысь, вежӧртасыс лоӧ «пи». А -шев суффикс индӧ мужичӧй рӧдӧ пырӧм вылӧ. Сідзкӧ, Уляшев овлӧн вежӧртасыс вермас лоны «кодлӧнкӧ пи».
• Турок кывйысь.
• Сідзжӧ вермас лоны, мый Уляшев ов артмӧма Улас турок мужичӧй нимысь. Чайтӧны, мый -ев суффиксыс индӧ мужичӧй рӧдӧ пырӧм вылӧ. Татшӧм ногӧн, Уляшев овсӧ позьӧ гӧгӧрвоны кыдзи «Уласлӧн пи» либӧ «Улассянь петӧм»[2].
История
Историческӧй документъяс серти Уляшев ов паныдасьлӧ ӧнія Коми Республика, Тюмень обласьт, Вӧлӧгда обласьт, Кемерово обласьт, Улыс Новгород обласьт, Омск обласьт да Перым край мутасын[3].
Комиын медводдзаысь паныдасьлӧ 1719—1721 воясся Яренскӧй уездса гижӧдын: «Починок Волдин (ӧні — Кулӧмдін районса Вӧльдін сикт). Во дворе Киприан Анисимов Ульяшев с детьми, внуки и племянники…» Но 1707 вося переписнӧй книгаын тайӧ Киприан Анисимовсӧ пасйӧма Слобожанинӧн. Слобожанинъясыс воӧмаӧсь Бутканысь. 1646 вося гижӧдын пасйӧма: «Деревня Буткан на озере Буткане, и в ней крестьянин Ульянка Фёдоров сын Сюсиев с сыном Онисимком». Вот тайӧ Ульянка Фёдоровсянь и артмис Ульянов (а бӧрас — Ульяшев, Уляшев) овыс[1].
1734 воын вӧлі индӧма кӧкъямыс овмӧс нин. Ульянов овсӧ вежӧмаӧсь «Записки мирских приговоров Помоздинского волостного правления» небӧгын 1861 во сора тӧлысь 14-ӧд лунся гижӧдын кыдз Ульяшев. Ульяшев Киприян (Кипрей) Анисимовлӧн веськыд потомокъясӧн лоӧны Уляшев-Уляшовъяс — Максим грездысь петлӧм йӧз, а сідзжӧ найӧ, кодъяс талун олӧны да новлӧны тайӧ овсӧ Приуральскӧйын да Еремейын, Сыктывкарын да Укваын, Вӧльдінын да Важгортын, Мылдінын да миян республикаса мукӧд сикт-карын[4].
Нималана йӧз
• Уляшев Александр Васильевич (1925—1998) — Коми АССР-са школаясын нимӧдана велӧдысь (1959), СССР-са нимйӧза велӧдысь (1981).
• Уляшев Виталий Васильевич (1946—2018) — коми гижысь, журналист.
• Уляшев Егор Ефимович (Креста Ёгор) — медводдза мирӧвӧй тышса герой, Георгиевскӧй крестъяса кавалер.
• Уляшев Игорь Иванович (1967—2005) — коми литература туялысь, филология наукаяс кандидат.
• Уляшев Олег Иванович (1964) — коми гижысь, фольклор да оласног туялысь, филология наукаяс кандидат.
• Уляшев Александр Егорович (1956) — коми сьылысь, шылад тэчысь, гижысь.
Ыстӧгъяс
- ↑ 1 2 Плесовский Ф. В. Комиын овъяс. — Сыктывкар: РИПКРО МО РК, 1997. — 139 с.
- ↑ Фамилия Уляшев — версии о происхождении и значении фамилии. Famiry. Шыӧдчан кадпас: 18 лӧддза-номъя тӧлысь 2025.
- ↑ Происхождение фамилии Уляшев. Familio. Шыӧдчан кадпас: 18 лӧддза-номъя тӧлысь 2025.
- ↑ Уляшева Г. Род Уляшевых. Шыӧдчан кадпас: 18 лӧддза-номъя тӧлысь 2025.