Чудь

Босьтӧма Рувикиысь

Чудь (рочӧн Чудь) — ӧтувтан этноним, сылӧн вежӧртасыс разнӧй кадӧ вежласис. XI нэмся контекстын чудь улын гӧгӧрвосьывлісны торъя группаяс либӧ балтикабердса став финн войтырыс либӧ весиг Асыв—Войвыв Европаын олысь став абу славяна войтырыс, а XI нэм помсянь — ёнджыкасӧ эстонечьяс.

Бӧрынджык роч кывйын чудь кывйӧн либӧ сылӧн вариантъясӧн шулісны балтикабердса финнъясӧс, а сідзжӧ Сибырса да Ылі Асыввывса войтыръясӧс. ХІХ нэмын тадзи шулісны, медводз, вепсъясӧс.

Чудьяс сідзжӧ лоӧны Асыв—Войвыв Европаса ӧткымын войтырлӧн мифология персонажъясӧн.

Этимология

Йӧз пӧвстын вӧлі чайтӧны, мый «чудь» кывйыс йитчӧма сэтшӧмторкӧд, мый чудьлӧн кывйыс вӧлі гӧгӧрвотӧм, «чуднӧйӧн»: «Ассьыс нимсӧ тыыс босьтӧма эстъяс да мукӧд финн-йӧгра войтыр тӧдчӧм улын, кодъяс важысянь овмӧдчылӧмаӧсь ты рытыв-войвыв берегъясын: славяна войтыр нимтӧмаӧсь найӧс чудьясӧн, сы вӧсна мый абу вермӧмаӧсь гӧгӧрвоны тешкодь сёрнисикассӧ, мый вылын найӧ сёрнитӧмаӧсь»[1], чайтсьӧ сідзжӧ, мый «чудь» ӧти вужъя «чужӧй» кывбердкӧд («бокӧвӧй»)[2]. Но ӧткымын финн-йӧгра кывйын татшӧм сяма кывйӧн шуӧны мифология персонажӧс (видзӧд улынджык)[3]. Торя этимология уджъясын гижӧма, мый медводзсӧ тайӧ кывнас пасйылісны асыввыв германъясӧс, гашкӧ, готъясӧс[2]. Вермана ӧшмӧс — þiudа гот кыв («войтыр»), мыйлӧн праиндоевропаса артманног[4].

Историяын казьтылӧмъяс

Контекст серти чудь улын важ роч летопись ӧшмӧсъясын гӧгӧрвосьӧны разнӧй финн-йӧгра войтыр:

  • «Повесть временных лет» гижӧдын  (рус.) (859 во) летопись гижысь юӧртӧ, мый «заморьеысь воӧм варягъяс индісны чудьлы, ильменса словенъяслы, мерялы да кривичьяслы вуз-вот, а хазаръяс — поляналы, войвывсаяслы, вятичьяслы»; тані торйӧдӧны меряясӧс да чудьясӧс[5].
  • 882 вося юӧрын, кор ӧксы Олег муніс походӧ, «босьтіс аскӧдыс уна воинӧс: варягъясӧс, чудьясӧс, словенъясӧс, меряӧс, весьясӧс, кривичьясӧс, да локтіс Смоленскӧ кривичьяскӧд, да босьтіс карсӧ ас киӧ»[6]. Чудькӧд ӧттшӧтш казьтывсьӧны и весьяс. Кӧть эськӧ летопись гижысь оз ӧткодяв весьсӧ чудькӧд, но Россияса империяын вепсъясӧс официальнӧя шулісны чудьӧн 1917 воӧдз[7] .
  • 6415 (907 во) гожӧмын чудь участвуйтіс Олеглӧн Царьград вылӧ походын.
  • 1030 воын Ярослав Мудрӧй муніс походӧн чудь вылӧ («да вермис найӧс, да лӧсьӧдіс Юрьев кар»). Кыдзи позьӧ гӧгӧрвоны география боксянь контекстысь, чудь улын тані гӧгӧрвосьӧны эстъяс. Сёрджык летописьясын эстъясӧс да сетуясӧс пыр шуӧны чудьӧн, сэк жӧ бӧръяяссӧ тӧдӧны кыдзи псковса чудь. Летописьса ӧшмӧсъясысь тӧдса, мый чудьясӧс нималана петкӧдлысьяс овлӧмаӧсь Новгородын (Чудинцев улича) да Киевын (Чудин йӧр, кытчӧ 982 воын Владимир Святославич овмӧдлӧма кривичьясысь, вятичьясысь, новгородсаясысь да чудьясысь «медбур мужичӧйясӧс»).
  • ХІІІ нэмсянь, эстъяс кындзи, чудьӧн шуӧны сідзжӧ и мукӧд накӧд рӧдвуж балтикаберд-финн войтырӧс, кодъяс овлісны Новгород республикаын, — эз сӧмын весьӧс да водьӧс, но и ижораӧс да корелаӧс, ливвикъяслысь пӧль—пӧчсӧ, карелса ӧти субэтносӧс шулісны олонецкӧй чудьӧн, а Заволочьеын сідзжӧ заволочьеса чудьӧн. Вермас лоны, мый бӧръяыс абу прӧстӧ коми войтыр пӧль-пӧчьяслӧн ним, а некымын племялӧн ӧтувъя ним[8]. Бӧрынджык заводитӧны вӧдитчыны чухна кывйӧн — тадзи пасйисны эстъясӧс.
  • Сюмӧдысь вӧчӧм 52 №-а важ роч грамотаын[9] казьтывсьӧ «у цюдина поло бѣ»[10].

Ӧнія кад

Удмуртъяслӧн эм рӧдвуж нимъяс — Чудъя (Шудья), Чудна; ӧткымын коми тадзи шулісны ассьыныс пырттӧм на пӧль-пӧчьяссӧ[11].

Удмуртъяслӧн да комияслӧн овмӧдчанінъясын паськалӧма Шудья топоним.

«Чудьяс» (ас му туялысь-серпасасьысь А. Г. Вороналӧн графика серияысь), 2004 во
Археологъясӧн аддзӧм ыргӧн да бронза мичмӧдчанторъяс вылын мупытшса олӧмыс петкӧдчӧ чудь племяяслӧн гӧраса бур уджӧн да сійӧ збыльвывса: важ чудь эз сӧмын аддзыв мупытшса лёкгагъясӧс, но и петкӧдліс мортӧс, коді сулаліс лёкгагъяс вылын либӧ пуксьыліс на вылӧ[12]

«Россияса Империяын олысь войтырлӧн анбур серти лыддьӧг» справочникӧ 1895 вося изданиеын 132 номер улын вӧлі пасйӧма чудьясӧс (вепсъясӧс), налӧн лыдыс — 13 250 морт (1865 вося мыччӧдъяс)[13].1926 воын чудьӧс пыртӧма 34 номер улын «1926 воын Йӧзӧс ставсоюзса гижалӧм серти материалъяс лӧсьӧдӧм вылӧ йӧзӧтув кывчукӧрӧ»[14], 1959 воын чудьӧс пыртӧма 64 номер улын «1959 воын Йӧзӧс ставсоюзса гижалӧм серти йӧзӧтув кывчукӧрӧ»[15], а 1989 воын чудьӧс пыртӧма 101 номер улын «1989 воын Йӧзӧс ставсоюзса гижалӧм вылӧ йӧзӧтув анбур серти кывчукӧрӧ»[16]. 2002 воын чудьӧс пыртӧма 351 №-а код улын «РФ-ын войтырсикасъяслӧн да кывъяслӧн лыддьӧгӧ»[17], а сэсся 2010 вося татшӧм жӧ документӧ[18].

2010 воын йӧзӧс гижалігӧн нӧшта некымын дас морт гижисны асьнысӧ чудьӧн, а татчӧс олысьлӧн кывъяс серти, Пинежскӧй районын ставнас олӧ 200 гӧгӧр чудь[19]. Унджык йӧзыс, коді пыртӧ асьсӧ тайӧ войтырсикасас, олӧны Кардор обласьтса Пинежскӧй районын, буракӧ — Кардор обласьтса финн-йӧгра войтырлӧн ичӧт группаяслӧн XX нэмын чужӧм эндоэтноним. 2020—2021 воясын йӧзӧс гижалігӧн чудь эз лыддьыссьы торйӧн, а пырис вепсъяс юкӧнӧ.

Этнонимсьыс артмӧмаӧсь уна сикт-грездлӧн нимъясыс, на лыдын Чудово карлӧн, а сідзжӧ некымын гидроним, Чудь ты да, гашкӧ, Чуть ю.

Фольклор

Мукӧддырйи «чудьӧн» шуӧны мифология персонажӧс («еджыд синма чудь»  (рус.)), коді матын вежӧртаснас европаса эльфъяслы да гномъяслы (паныдасьлӧ фольклорын, тшӧтш и комияслӧн да саамъяслӧн))[20]. Татшӧм сяма легендаяс тӧдсаӧсь Сибырын сибырса тотаралӧн да мансилӧн сыбыръяс йылысь, алтайсаяслӧн — бурутъяс йылысь, ненечьяслӧн — сихиртя йылысь.

Топонимика

Чудь ты  (рус.).

Пасйӧдъяс

  1. Псковское диво: 9 фактов о Чудском озере (рус.). Вокруг Света. Шыӧдчан кадпас: 12 вӧльгым тӧлысь 2025.
  2. 1 2 Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т.: Пер. с нем. = Russisches etymologisches Wörterbuch / Перевод и дополнения О. Н. Трубачёва. — 4-е изд., стереотип. — М.: АСТ, 2004. — Т. 1. — 588 с. — ISBN 5-17-016833-0.
  3. норвегия čutte, cuđđe, саами čute, čudе «вӧтчысь, рӧзбойник, вӧрӧг ним, коді дзескӧдіс лопаръясӧс», саами саами čutte, čut.
  4. литва tautà, латыш tàuta, важ —прусск. tauto, ирланд tūath «войтыр», оск. touto.
  5. . Летописьясын меряӧс да чудьӧс некор оз сорлавны.
  6. Повесть временных лет/ Под ред. В. П. Адриановой-Перетц, подг. текста, перев., статьи и коммент. Д. С. Лихачева. — СПб.: Наука, 1996. — С. 150.
  7. Пименов В. В. Вепсы: очерк этн. истории и генезиса культуры. — М.; Л., 1965.
  8. Сідз, «Слово о погибели Русской земли» гижӧдысь тӧдсаӧсь тоймичьяс, кодъяс овлӧмаӧсь Устюгсянь войвывланьджык, Тойма вӧлӧсьтын. «Повесть о стране Вятской» гижӧдын пасйӧма, мый новгородсаяс Чепца ю вылысь, кыті найӧ лэччисны Вяткалань, аддзисны йӧзӧс чудь отякъясӧс
  9. Грамота №52 (рус.). Древнерусские берестяные грамоты. Шыӧдчан кадпас: 12 вӧльгым тӧлысь 2025.
  10. Онлайн: берестяные грамоты 2021 года (рус.). N + 1 Интернет-издание. Шыӧдчан кадпас: 12 вӧльгым тӧлысь 2025.
  11. Напольских В. В. Географическая привязка и этноязыковая идентификация летописной Югры.
  12. Баньковский Л. В. Соликамск: город-кристалл: Начала соликамсковедения. — Соликамск: РИО ГОУ СПО «СГПИ», 2006. — 330 с. — ISBN 5-89469-042-0.
  13. Алфавитный список народов, обитающих в Российской империи. — Демоскоп Weekly, 24.01 — 6.02.2005. — № 187—188.
  14. Словарь народностей для разработки материалов Всесоюзной переписи населения 1926 года. — Демоскоп Weekly, 27.11 — 10.12.2006. — № 267—268.
  15. Словарь национальностей всесоюзной переписи населения 1959 года. Алфавитный словарь национальностей. — Демоскоп Weekly.
  16. Словари национальностей и языков Всесоюзной переписи населения 1989 г. Алфавитный словарь национальностей. — Демоскоп Weekly.
  17. Алфавитный перечень национальностей и этнических наименований. Демоскоп Weekly. Шыӧдчан кадпас: 12 вӧльгым тӧлысь 2025.
  18. Алфавитный перечень национальностей. Демоскоп Weekly. Шыӧдчан кадпас: 12 вӧльгым тӧлысь 2025.
  19. Еще чуть чудь. Коммерсантъ. Шыӧдчан кадпас: 12 вӧльгым тӧлысь 2025.
  20. Пименов В. В. Вепсы: Очерк этнической истории и генезиса культуры. — М.; Л., 1965. — 262 с.

Литература

Ыстӧгъяс