Помӧсдін (Кулӧмдін район)
| Сикт | |
| Помӧсдін | |
|---|---|
| | |
| 62°11′41″ с. ш. 54°10′39″ в. д.GЯO | |
| Страна |
|
| РФ-са субъект | Коми Республика |
| Муниципальнӧй район | Кулӧмдін |
| Сикт овмӧдчӧмин | Помӧсдін |
| Юралысь | Уляшев Анатолий Егорович |
| История да география | |
| Лӧсьӧдӧма | 1695 во |
| Медводдзаысь пасйӧма | 1706 во |
| Ыджда | 18,33 км² |
| Шӧрин вылна | 150 м |
| Час кытш | UTC+3:00 |
| Йӧз | |
| Олысь лыд | |
| Официал кыв | коми, роч |
| Лыдпаса идентификаторъяс | |
| Пошта индекс | 168090 |
| ОКАТО код | 87248865001 |
| ОКТМО код | 87648465101 |
|
|
|
| pomozdino-r11.gosweb.gosuslugi.ru | |
|
|
|
Помӧсдін (рочӧн Помоздино) — Коми Республикаын сикт, Кулӧмдін районысь Помӧсдін сикт овмӧдчӧминса шӧрсикт.
Ним артмӧм
Сиктлӧн нимыс артмӧма гидронимысь, тэчас серти торъялӧ кык юкӧн: Помӧс да дін. Помӧс — тайӧ дженьдӧдӧм ним Помӧсъюлӧн, мый вомын сиктыс пукалӧ, а дін — «ю вом» вежӧртаса кыв. Юлӧн нимыс артмӧма «помӧс» кывйысь. Сійӧ ас кадӧ артмис помны кадакывйысь «тшупны (ю, шор)» —ӧс кыв артмӧдан суффикс отсӧгӧн. Помӧсъю — «тшупӧм, помӧм ю»[2].
География
Сикт пукалӧ Эжва юлӧн веськыд бокын, Помӧсъю вомын. Помӧсдінсянь Кулӧмдін юрсиктӧдз 83 км, Сыктывкар юркарӧдз 250 км.
- Кад кытш
Помӧсдін, кыдз и ставнас Коми Республика, меститчӧ МСК (москваса кад) час кытшын. UTC серти кадыс торъялӧ +3:00 вылӧ[3].
Шахов А. Помӧсдін сикт да сы гӧгӧрса вӧр-ва вывсянь снимайтӧм
История
• Артмис 1678 во бӧрын[4].
• 1706 — вӧлӧма нин пу вичко[4].
• 1707 — медводдзаысь казьтыштӧма документъясын[5].
• 1707 — «Погост Помоздин на усть речки Помоса», 8 овмӧс. Медводдза олысьясӧн вӧліны Немдінысь Симон Наумович Игнатов, Григорий. Никифор да Мокей Фёдорович Карманов вокъяс.
• 1720 — Погостын вӧлі 2 овмӧс[5].
• 1747 — тані оліс 67 мужичӧй (нывбабаяс йылысь юӧр абу).
• 1782 — Помӧсдін сиктын 25 овмӧс, 200 морт.
• 1825 — кыпӧдӧма кирпичысь вичко[4].
• 1859 — сиктын вӧлі 52 овмӧс, 271 морт.
• 1861 — восьтӧма вичкобердса школа[5], 1870-ӧд вояс пансигӧн — земскӧй училище, 1900 — Нывъяслы земскӧй училище.
• 1888 вося ӧшым тӧлысь 6-ӧд лунсянь тӧвшӧр тӧлысь 6-ӧд лунӧдз нуӧдісны ярманга.
• 1889 восянь сиктын уджаліс фельдшер[5].
• 1901 воын воссис небӧгаин[5].
• 1901 вося ода-кора тӧлысь 10-ӧд лунӧ Помӧсдінӧ медводдзаысь воис «Любимец» парокод[4].
• 1902 воын сиктын оліс татчӧ ыстӧм нималана революционер да полярник Русанов В.А.[5].
• 1908 — сиктын вӧлі восьтӧма висьысьясӧс примитанін[5].
• 1915 — сиктын вӧлі восьтӧма высшӧй начальнӧй училище, директорнас лоис Никитин Николай Никифорович (бӧрыннас Педагогика наукаяс акакдемияса член, геометрия учебник автор)[5].
• 1916 — Помӧсдінын 88 овмӧс, 453 морт; 1926 — 148 овмӧс, 526 морт (Мӧдлапӧв грездтӧг).
• 1930 — Помӧсдінын вӧлі: бурдӧдчанін, школа, изба-читальня, колхозса томуловлӧн школа, видз-му пункт, ветеринарнӧй пункт, нарсудлӧн камера, му ӧтлан вӧдитан товарищество, видз-му коммуна, парокод сувтанін, потребительяслӧн котыр, кредит сетан товарищество, госторглӧн агентство, госспиртлӧн лавка, кресьтяналы общественнӧй отсӧг сетан комитет, милиция участок[4].
• 1947 воын заводитісны стрӧитны ВЛКСМ-лы 30 во нима Помӧсдінса колхозкостса ГЭС, коді сетіс би 1948 вося йирым тӧлысь 28-ӧд лунӧ. ГЭС уджаліс 1960-ӧд вояс шӧрӧдз[4].
• 1949 вося сора тӧлысь 7-ӧд лунӧ сикт лоис Помӧсдін районлӧн шӧринӧн (бырӧдӧма 1962 во помын).
• 1950 вося сора тӧлысь 14-ӧд лунӧ Помӧсдін сикт сӧветса Щорс, Сталин, Чапаев нима колхозъяс да «Маяк» ӧтувтӧма ӧти колхозӧ.
• 2000 — 518 овмӧсын оліс 1517 морт.
Олысь лыд
| Олысьяслӧн лыд | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1782 | 1859 | 1916 | 1926 | 1959[6] | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 2000 | 2007 | 2010[7] | 2020[8] | 2021[9] | ||||
| 200 | 271 | 453 | 526 | 994 | 1198 | 1527 | 1477 | 1658 | 1517 | 1317 | 1390 | 1262 | 2732 | ||||
Медводдза овъяс
• 1720 — Игнатов, Карманов[5].
• Чисталёв.
Культура
Ылӧдз нималӧ Помӧсдін сиктса культура керкалӧн йӧзкостса театр[10]. Сійӧ котыртіс 1918 воын Тима Вень[11].
Велӧдӧм
Сиктын эм В. Т. Чисталёв нима шӧр школа[12].
Нималана йӧз
• Чисталёв Вениамин Тимофеевич (1890—1939) — коми гижысь;
• Чисталёв Иона Тимофеевич (Жан Морӧс; 1893—1923) — коми поэт, вуджӧдчысь, критик, велӧдысь;
• Старовский Владимир Никонович (1905—1975) — Cӧвет кадся тӧдчана уджалысь, профессор (1934), экономикаысь доктор (1940), СССР-са наукаяс академияысь член-корреспондент (1958), Социалистическӧй уджвывса герой (1975);
• Мысов Пантелеймон Ануфриевич (1914—1958) — нималана коми актёр, Коми АССР-са нимйӧза артист (1943), РСФСР-са нимӧдана артист (1946);
• Трошева Юлия Ивановна (1916—1988) — нималана коми актриса, Коми АССР-са нимйӧза артист (1951), РСФСР-са нимйӧза артистка (1980);
• Уляшев Александр Васильевич (1925—1998) — СССР-са нимйӧза велӧдысь (1981);
• Игнатов Михаил Иванович (1933—1999) — коми гижысь.
Тӧдчана эмторъяс
• Успенньӧ вичко[13];
• Тима Веньлы паметник;
• Домна Каликовалы паметник;
• Краеведческӧй музей;
• Тима Веньлӧн музей;
• Сиктсянь неылын эм «Габшорса» ботаническӧй вӧр-ва памятник.
Литература
- Атлас Республики Коми. — Москва, 2000.
- Жеребцов И. Л. Где ты живешь: Населенные пункты Республики Коми. Историко-демографический справочник. — Сыктывкар, 2000.
- Игнатов М. К. Взгляд сквозь годы. — Сыктывкар: Коми небӧг лэдзанін, 1998. — 224 с.
- Игнатов М. К. Усть-Куломский район: помни прошлое, зная настоящее, делай будущее (1620—2008). — Сыктывкар, 2009. — 366 с.
- История Коми с древнейших времен до конца XX века: В 2-х т. / По общей редакцией А. Ф. Сметанина. — Сыктывкар, 2004.
- Республика Коми: Энциклопедия. — Сыктывкар, 1997—2000. — Т. 1-3.
- Административно-территориальное и муниципальное устройство Республики Коми (на 1 августа 2006 г.). Издание шестое, официальное / ГУ «ТФИ РК». — Сыктывкар, 2006. — 278 с.
Ыстӧгъяс
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom1_tab-5_VPN-2020.xlsx
- ↑ Туркин А.И. Топонимический словарь Коми АССР. Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1986. Коми кывтӧдӧм. Шыӧдчан кадпас: 6 косму тӧлысь 2025.
- ↑ Федеральный закон от 03.06.2011 № 107-ФЗ «Об исчислении времени», статья 5 (рус.) (15 сора тӧлысь 2025).
- ↑ 1 2 3 4 5 6 Историческая справка. Администрация сельского поселения «Помоздино». Шыӧдчан кадпас: 6 косму тӧлысь 2025.
- ↑ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Сивкова М., Бурьян М. Помоздино // Республика Коми. Энциклопедия. Том II. — Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1999. — С. 481.
- ↑ https://www.demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg3.php
- ↑ https://web.archive.org/web/20160304030748if_/http://komi.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/komi/resources/2d66df004e30e856b59eff3bf8d20d64/2.3.+Численность+населения+городских+округов,+муниципальных+районов,+поселений+и+населенных+пунктов.doc
- ↑ https://rosstat.gov.ru/vpn/2020/Tom1_Chislennost_i_razmeshchenie_naseleniya.
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom1_tab-5_VPN-2020.xlsx.
- ↑ Народный театр Сельского Дома Культуры с. Помоздино. НБ РК. Шыӧдчан кадпас: 6 косму тӧлысь 2025.
- ↑ Помоздинский народный театр // Республика Коми. Энциклопедия. Том II. — Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1999. — С. 481.
- ↑ МОУ Помоздинская СОШ им.В.Т.Чисталева. Шыӧдчан кадпас: 6 косму тӧлысь 2025.
- ↑ Помоздино. Церковь Успения Пресвятой Богородицы. Шыӧдчан кадпас: 6 косму тӧлысь 2025.
| Помӧсдін сикт овмӧдчӧминса оланінъяс | |||
|---|---|---|---|
|
|||
