Чилимдін
Сикт | |||
Усть-Цильма | |||
---|---|---|---|
комиӧн Чилимдін | |||
![]() Печӧраса опытнӧй видз-му овмӧс станциялӧн шӧр стрӧйба — архитектура паметник | |||
|
|||
65°26′02″ с. ш. 52°09′03″ в. д.GЯO | |||
Страна | Россия | ||
РФ-са субъект | Коми Республика | ||
Муниципальнӧй район | Чилимдін | ||
Сикт овмӧдчӧмин | Чилимдін | ||
История да география | |||
Лӧсьӧдӧма | 1542 воын | ||
Час кытш | UTC+3:00 | ||
Йӧз | |||
Олысь лыд | |||
Войтырсикасъяс | рочьяс | ||
Конфессияяс | важ вераа поморъяс[1] | ||
Официал кыв | Коми кыв и Роч кыв | ||
Лыдпаса идентификаторъяс | |||
Телефон код | +7 82141 | ||
Пошта индекс | 169480 | ||
ОКАТО код | 87252840001 | ||
ОКТМО код | 87652440101 | ||
ГКГН-ын номер | 0013112 | ||
|
|||
![]() |
Чилимдін (рочӧн Усть-Цильма) — Коми Республикаын сикт, Чилимдін районса юрсикт да Чилимдін сикт овмӧдчӧминса шӧрсикт.
Ним артмӧм
Сиктыслӧн нимыс артмӧма Чильма (Чилим) ю нимсянь, тайӧ ю вомын меститчӧма сиктыс[3]. Юлӧн нимыс артмӧма «чильма» кывйысь — «нитшка нюр», «момга»[4], локтӧма финн-йӧгра кывъясысь: фин silmӓ, кар. silmӓ, эст silm «син». Чильма (Чилим) лоӧма балтикабердса кывъясысь либӧ роч кывйысь чильма «кадъя нюръясті кывтысь ю», «кадъя нюръясысь петысь ю». Тӧдӧмысь, юыслысь нимсӧ сетӧмаӧсь Пеза да Чильма юяс костын уна ӧшиня нюрсялӧм ляпкыд ваюксянін серти. Буретш тайӧ ӧшиньяс (чильмаяс) пыр муніс вавывса туй, коді йитіс Мозын ю Печӧракӧд[5].
География
Чилимдін пукалӧ Печӧра ю бокын, Чильма да Пижма ю вомъяслы паныд. Сикт дорын Печӧра ю, Сосвинскӧй Мусюр мыльк гӧгӧр кытшовтӧмӧн, вӧчӧ шыльыд чукыль, визулыс вежсьӧ субширотнӧйсянь субмеридиональнӧйӧ[6].
Автомашина туйясӧд Коми Республикаса юркар Сыктывкарӧдз 690 км. Матысса кӧрт туй станция Ираёль сулалӧ Чилимдінсянь 220 км асыв-лунвылын. Сиктсянь матын эм аэропорт.
- Ывласям
Ывласямыс Чилимдінын шӧркодь континентальнӧй кузь кӧдзыд тӧлӧн да дженьыд ыркыд гожӧмӧн.
- Час кытш
Чилимдін, кыдз и ставнас Коми Республика, меститчӧ МСК (москваса кад) час кытшын. UTC серти кадыс торъялӧ +3:00 вылӧ[7].
История
Чилимдін — Европа войвывса медся важ сиктъясысь ӧти. Чилимдінлы подувсӧ пуктіс новгородса Ивашка Дмитриев Ластка, кодлы 1542 воын вӧлі сетӧма Печӧра ю пӧлӧн муяс вылӧ царскӧй грамота. Ластка юрнуӧдіс некымын новгородса семьяӧн, регыд на дінӧ воисны мозынсаяс да Пинега ю дорын олысьяс, кодъяс важӧн нин кыйсисны Чильма ю ковтысын. Слӧбӧдаса олысьяслӧн медшӧр уджыс вӧлі чери кыйӧм да вӧралӧм. Му вӧдитӧм да скӧт видзӧм медводдза кадӧ, кор овмӧдчисны татчӧ, эз ёна тӧдчы йӧзлӧн олӧмын[1].
1564 воын тані вӧлі 14 овмӧс да 19 олысь, а 1782 воын — 127 овмӧс да 980 олысь[8].
Татчӧ олысьясыс кутісны ёна воны XVII—XVIII нэмъяын, тайӧ вӧлі йитчӧма вичко юксьӧмкӧд, кор важ эскӧмӧ кутчысьысьяс кутісны корсьны дзебсянін канмулӧн да вичколӧн чорыда дзескӧдӧмысь. Унаӧн овмӧдчылісны Чилимдінын, татчӧ пышйылісны Москваысь, Новгородысь, Поморьеысь. Чилимдін лоис Россиялӧн европаса юкӧнса асыв-войвылын печӧраса старообрядчестволӧн шӧринӧн[1].
XVI нэм помын Чилимдін пырис Пустозерск уездӧ, 1796 вося ӧшым тӧлысь 12-ӧд лунсянь — Мозын уездӧ. 1831 воын артмӧдӧма Чилимдінса вӧлӧсьт. 1837 воын Чилимдінлы сетӧма сикт статус[8].
Чилимдін вӧлі ыргӧн да эзысь перъян шӧринӧн. 1891 воын лои Кардор губерняын Печӧра уездса шӧринӧн, а 1929 воын Чилимдін районса шӧринӧн[8].
1911 вося сора тӧлысь 1 лунӧ Чилимдінын вӧлі восьтӧма Россияса империяын медводдза вой кытшбердса наука учреждение — Печӧраса опытнӧй видз-му овмӧс станция[8].
Чилимдін нималӧ аслас гажӧн — «Чилимдінса горкаӧн». «Чилимдінса горка» — тайӧ тувсов-гожся хоровода гаж, сійӧс нуӧдӧны быд во Петыр лунӧ. 2004 воын «Чилимдінса горкалы» сетӧма Коми Республикаса гажлысь статус[9].
Чилимдін нималӧ сідзжӧ сыӧн, мый сэні кызвын олысьыс — Поморса сӧгласлунӧ важ эскысьяс. 2012 вося моз тӧлысьӧ вӧлі восьтӧма Никола Чудотворечлысь храмсӧ[10], 1917 во бӧрын кыпӧдӧм Поморса сӧгласлунса медся гырысь храмъясысь ӧти.
1856 восянь уджаліс единоверческӧй приход, сійӧс ловзьӧдісны 2004 воын. 2016 вося косму тӧлысь 2-ӧд лунӧ вӧлі восьтӧма выльӧн кыпӧдӧм вежа Николайлысь вичко[11].
Медводдза овъяс
«Платежница» документын индӧмаӧсь татшӧм медводдза овъяс: Дуркин и Чупров. Водзӧ вылӧ содтысьӧны татшӧм овъяс: Торопов, Вокуев, Носов, Ермолин, Комаров[1].
Олысь лыд
1939[12] | 1959[13] | 1970[14] | 1979 | 1989[15] | 2002[16] |
---|---|---|---|---|---|
4228 | ↗4428 | ↗5370 | ↗5498 | ↘5344 | ↘5081 |
2010[17] | 2021[18] | ||||
↘4877 | ↘4331 |
Культура
Чилимдінын зэв важъя аслыспӧлӧс культура. Тані эмӧсь важъя киӧн гижӧм небӧгъяс, а сідзжӧ былинаяс висьталысьяс.
Былинаяссӧ Чилимдінысь гижис россияса фольклорист, этнограф Ончуков Николай Евгеньевич 1901 воын. 1904 воын йӧзӧдӧм «Печорские былины» уджын сійӧ петкӧдліс былинаяссӧ и гижис найӧс висьталысьяс йылысь[19]:
- Поздеев Пётр Радионович (чужис 1836 воын) — гижӧма 16 былина («Первая поездка Ильи Муромца», «Иван Гостинович», «Дюк Степанович», «Добрый молодец и разбойники», «Смерть Александра I»);
- Рочев Егор Иванович — 4 былина («Добрыня и Маринка»);
- Чупров Григорий Иванович — 6 былина («Пожар в Ярославле»);
- Дуркин Димитрий Карпович — 8 былина;
- Дуркин Игнатий Михайлович — 3 былина («Садко»);
- Торопова Екатерина Фёдоровна — 1 былина («Голубиная книга»);
- Чупров Алексей Васильевич — 2 былина[19].
Мукӧд фольклористъяс тшӧтш аддзисны выль висьталысьясӧс:
- Лагеев Василий Игнатьевич (1895—1969) — 4 былина: «Добрыня и Алеша», «Ставер Годинович», «Василий Буслаев», «Три поездки Ильи Муромца».
Сиктын ӧнӧдз на висьтавлӧны былинаяс[20].
Велӧдӧм
Сиктын эм шӧр школа, отсасян, шылад да спорт школа.
Нималана йӧз
• Бабиков Макар Андреевич (1921—2009) — Сӧветскӧй Союзса Герой (1945);
• Поздеев Иван Владимирович — Комиысь Россияса Герой (2022)[21];
• Вокуева Татьяна Дмитриевна (1956) — генеалог, Чилимдінса рӧдъяс туялысь;
• Мяндин Арсений Федорович (1936) — техническӧй наукаяс доктор;
• Палавандов Евсевий Осипович (куліс 1857) — грузияса князь, вӧлі ыстӧма татчӧ чужанінсьыс;
• Поздеев Иван Александрович (1963) — Коми Республикаса Юралысьӧс вӧвлӧм вежысь;
• Фот Вальтер Вальтерович (1956—2018) — Пижмаса помор общиналӧн попечитель[22][23];
• Чупров Олег Акимович (1939) — поэт, Петыркарса кыплӧн автор, Россияса гижысьяс котырӧ пырысь.
Тӧдчана эмторъяс
• Николай Чудотворечлӧн храм (православнӧй вичко)[24];
• Культура, шойччан кад да кино районса шӧрин[25];
• Никола Чудотворечлӧн храм (важ поморса вичко)[10];
• А. В. Журавский нима Чилимдінса историко-мемориальнӧй музей;
• Чилимдінса гидрометстанция;
• Иван Ласткалы, А. В. Журавскийлы, В. Ф. Батмновлы, В. И. Ленинлы да войнаяс вылын усьӧмаяслы паметникъяс.
Пасйӧдъяс
- ↑ 1 2 3 4 История района, Администрация МР "Усть-Цилемский". Шыӧдчан кадпас: 14 рака тӧлысь 2025.
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom1_tab-5_VPN-2020.xlsx
- ↑ Туркин А. И. Топонимический словарь Коми АССР. Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1986.
- ↑ Цильма . — статья из научно-популярной энциклопедии «Вода России».
- ↑ А. П. Афанасьев. Топонимия Республики Коми. Словарь-справочник. Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1996.
- ↑ Q-39 карты СССР. Нарьян-Мар. www.etomesto.ru. Шыӧдчан кадпас: 31 рака тӧлысь 2019. Архивируйтӧма 31 рака тӧлысь 2019.
- ↑ Федеральный закон от 03.06.2011 № 107-ФЗ «Об исчислении времени», статья 5 (3 лӧддза-номъя тӧлысь 2011).
- ↑ 1 2 3 4 Попов Н. Усть-Цильма // Республика Коми. Энциклопедия. Том III. — Сыктывкар: Коми книжное издательство, 2000. — С. 218—219.
- ↑ новости . www.ust-cilma.ru. Шыӧдчан кадпас: 31 рака тӧлысь 2019. Архивируйтӧма 4 йирым тӧлысь 2018.
- ↑ 1 2 Храм Николы Чудотворца . www.facebook.com. Шыӧдчан кадпас: 31 рака тӧлысь 2019. Архивируйтӧма 5 косму тӧлысь 2019.
- ↑ В Усть-Цильме открылся первый в республике единоверческий храм . Комиинформ. Шыӧдчан кадпас: 31 рака тӧлысь 2019. Архивируйтӧма 31 рака тӧлысь 2019.
- ↑ https://web.archive.org/web/20141217133448/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_pop_39_4.php .
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg3.php .
- ↑ https://web.archive.org/web/20140303191406/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg3.php .
- ↑ https://web.archive.org/web/20131001061116/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg3.php .
- ↑ https://web.archive.org/web/20120203125040/http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls .
- ↑ http://komi.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/komi/resources/2d66df004e30e856b59eff3bf8d20d64/2.3.+Численность+населения+городских+округов%2C+муниципальных+районов%2C+поселений+и+населенных+пунктов.doc .
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom1_tab-5_VPN-2020.xlsx .
- ↑ 1 2 Н.Е. Ончуков. Печорские былины. — С.-Петербург: Типо-литография Н. Соколова и В. Пастор, 1904.
- ↑ Экспедиция в Усть-Цилемский район республики Коми (2013) . folk.amumgk.ru. Шыӧдчан кадпас: 17 ода-кора тӧлысь 2019. Архивируйтӧма оригинала 17 ода-кора тӧлысь 2019 года.
- ↑ Герои страны: Поздеев Иван Владимирович
- ↑ Культурно-Паломнический Центр имени протопопа Аввакума . "Поморский Cевер". Шыӧдчан кадпас: 31 рака тӧлысь 2019. Архивируйтӧма 29 рака тӧлысь 2019.
- ↑ Пижма Усинск — Транспортно-Логистическая Компания . www.pizhma.ru. Шыӧдчан кадпас: 31 рака тӧлысь 2019. Архивируйтӧма 29 рака тӧлысь 2019.
- ↑ Усть-Цильма|Церковь Николая Чудотворца . sobory.ru. Шыӧдчан кадпас: 17 ода-кора тӧлысь 2019. Архивируйтӧма 12 лӧддза-номъя тӧлысь 2019.
- ↑ Муниципальное бюджетное учреждение | Главная . rckd-uc.komi.muzkult.ru.. Шыӧдчан кадпас: 15 сора тӧлысь 2019. Архивируйтӧма 15 сора тӧлысь 2019.
Литература
- Гунн Г. П. Усть-Цильма и её окрестности // Печора — золотые берега / Оформление художника В. Б. Колесникова. — М.: Мысль, 1972. — С. 81—94. — 144, [16] с. — 60 000 экз.
- Аверьянов К. А., Дронова Т. И. Новое открытие Усть-Цильмы // Труды Института российской истории РАН. Вып. 7. М., 2008. С. 327—348.
- Атлас Республики Коми. — Москва, 2000.
- Жеребцов И. Л. Где ты живешь: Населенные пункты Республики Коми. Историко-демографический справочник. — Сыктывкар, 2000.
- История Коми с древнейших времен до конца XX века: В 2-х т. / Под общей редакцией А. Ф. Сметанина. — Сыктывкар, 2004.
- Республика Коми: Энциклопедия. — Сыктывкар, 1997—2000. — Т. 1-3.