1995-ӧд во

Босьтӧма Рувикиысь
Вояс
1991 · 1992 · 1993 · 1994 1995 1996 · 1997 · 1998 · 1999
Дасвояс
1970-ӧд вояс · 1980-ӧд вояс1990-ӧд вояс2000-ӧд вояс · 2010-ӧд вояс
Нэмъяс
XIX нэмXX нэмXXI нэм
1995 во разнӧй календарын
Григорий календар 1995
MCMXCV
Юлиан календар 1994—1995 (тӧвшӧр тӧлысь 14-ӧд лунсянь)
Юлиан календар
византия эраса
7503—7504 ( Кӧч тӧлысь 14-ӧд лун)
Римлы подув пуктӧмсянь 2747—2748 (ода-кора тӧлысь 4-ӧд лунсянь)
Еврей календар
5755—5756

ה'תשנ"ה — ה'תשנ"ו

Ислам календар 1415—1416
Важ армен календар 4487—4488 ( Моз тӧлысь 24-ӧд лун)
Армен вичко календар 1444
ԹՎ ՌՆԽԴ
Китайса календар 4691—4692
甲戌 — 乙亥
турунвиж пон — турунвиж порсь
Эфиопса календар 1987 — 1988
Важ Индияса календар
- Викрам-самват 2051—2052

Шака самват

- Кали-юга 5096—5097
Иранса календар 1373—1374
Буддизм календар 2538
Голоцен календар 11995

1995 (сюрс ӧкмыссё ӧкмысдас витӧд) во григорий календар серти — абу кассяна во, заводитчӧ вежалунӧ. Тайӧ миян эраын 1995 во, 2 сюрсвося, XX нэмлӧн 10-ӧд дасвося 5 во, 1990-ӧд вояслӧн 6-ӧд во. Сійӧ помасис 31 во сайын.

2 сюрсво
XVIII нэмXIX нэмXX нэмXXI нэмXXII нэм
1890-ӧд вояс 1891 1892 1893 1894 1895 1896 1897 1898 1899 1900
1900-ӧд вояс 1901 1902 1903 1904 1905 1906 1907 1908 1909 1910
1910-ӧд вояс 1911 1912 1913 1914 1915 1916 1917 1918 1919 1920
1920-ӧд вояс 1921 1922 1923 1924 1925 1926 1927 1928 1929 1930
1930-ӧд вояс 1931 1932 1933 1934 1935 1936 1937 1938 1939 1940
1940-ӧд вояс 1941 1942 1943 1944 1945 1946 1947 1948 1949 1950
1950-ӧд вояс 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959 1960
1960-ӧд вояс 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970
1970-ӧд вояс 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979 1980
1980-ӧд вояс 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990
1990-ӧд вояс 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
2000-ӧд вояс 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Хронология таблица

Лоӧмторъяс

тӧвшӧр тӧлысь 19-ӧд лун — медводдзаысь нуӧдісны Коми Республикаса Каналан Сӧветӧ бӧрйысьӧмъяс[1];
моз тӧлысь 9-ӧд лунРоссияын медводдзаысь пасйисны Вужвойтырлысь ставмирса лун[2].

Чужисны

Кулісны

тӧвшӧр тӧлысь 9-ӧд лунСССР кадӧ военнӧй разведкаын уджалысь, генерал-полковник Александр Одинцов (чужис 1918)
тӧвшӧр тӧлысь 24-ӧд лункоми гижысь Иван Изъюров (Изъюр Иван) (чужис 1910)
урасьӧм тӧлысь 7-ӧд лункоми гижысь, вуджӧдчысь Владимир Попов (чужис 1934)
рака тӧлысь 18-ӧд лункоми гижысь-сатирик Василий Кушманов (чужис 1929)
ода-кора тӧлысь 31-ӧд лунперым коми кыв туялысь Антонида Кривощёкова-Гантман (чужис 1921)
лӧддза-номъя тӧлысь 22-ӧд лунрочӧн гижысь коми поэт, вуджӧдчысь Дмитрий Фролов (Валер Мить) (чужис 1957)
кӧч тӧлысь 1-ӧд луншылад тэчысь, артист Вацлав Мастеница (чужис 1921)
кӧч тӧлысь 24-ӧд лунКомиысь шылад тэчысь Александр Рочев (чужис 1937)
йирым тӧлысь 29-ӧд лункоми фольклор да литература туялысь, филология наукаясса кандидат Юрий Рочев (чужис 1936)
вӧльгым тӧлысь 25-ӧд лунАйму вӧсна Ыджыд тышын участвуйтысь, Комиысь Сӧветскӧй Союзса Герой Сафронов Пётр Сергеевич (чужис 1925)[3];
ӧшым тӧлысь 5-ӧд лунКомиысь Слава ордена тыр кавалер Александр Щипачкин (чужис 1924)

Ыстӧгъяс

  1. Даты // «Республика» газет, 2014 во, ӧшым тӧлысь 20 лун
  2. 9 августа 1995 года впервые в России отмечался Всемирный день коренных народов мира
  3. Александров А. Сафронов Пётр Сергеевич // Республика Коми. Энциклопедия. Том III. — Сыктывкар: Коми книжное издательство, 2000. — С. 16.