Кӧжвавом (Печӧра район)

Босьтӧма Рувикиысь
Грезд
Кӧжвавом
Кӧжвавом.jpg
65°08′35″ с. ш. 57°00′09″ в. д.GЯO
Страна Россия
РФ-са субъект Республика Коми
Муниципальнӧй район Печӧра район
Кар овмӧдчӧмин Кӧжва (кар овмӧдчӧмин)
Медводдзаысь пасйӧма 1795
Час кытш UTC+3:00
Йӧз
Олысь лыд
Официал кыв коми, роч
Лыдпаса идентификаторъяс
Пошта индекс 169660
ОКАТО код 87420559007
ОКТМО код 87620103131
Петкӧдлыны/сайӧдны картаяс
Кӧжвавом на карте
Кӧжвавом
Кӧжвавом
Чилимдін районУскар кар кытшИнта кар кытшВӧркута кар кытшПечӧра районИзьва районУдора районЕмдін районСыктывдін районСыктыв районЛуздор районКойгорт районКӧрткерӧс районКулӧмдін районМылдін районВуктыл кар кытшСосногорск районУква кар кытшКняжпогост районЯран асвеськӧдлан кытшЯмал-Яран асвеськӧдлан кытшХанты-Вӧгул асвеськӧдлан кытш — ЮграПерым крайСвердловск обласьтАрхангельск обласьтКиров обласьтКострома обласьтВӧлӧгда обласьтКӧжвавом на карте
Описание изображения
Кӧжвавом
Кӧжвавом

Кӧжвавом (рочӧн Усть-Кожва) — Коми Республикаса Печӧра районын грезд. Пырӧ Кӧжва кар овмӧдчӧминӧ.

Грездлӧн нимыс артмӧма Кӧжва ю нимсянь. Кӧжва гидронимыс артмӧма 2 коми кывйысь: кӧж (уд. кӧж, печ. кӧжа «гравий, лыа сора посни изъяс») да ва — «галяизъя ю», «изъя ю»[2]. Кӧжвавом — Кӧжва ю вомын сулалысь грезд.

Грездыс меститчӧма Печӧра юлӧн шуйга берегын Кӧжва ю вом дорын Печӧра карсянь рытыввывлань 8-10 км ылнаын.

Ывласям

Ывласямыс шӧркодь континентальнӧй, уна лымъя кузь кӧдзыд тӧв да дженьыд ыркыд гожӧм. Атлантическӧй циклонъяс мунӧмкӧд йитчӧм саридзса шоныд сынӧд петкӧдӧм да Войвыв океансянь арктическӧй сынӧдлӧн тшӧкыда пырӧм вӧсна поводдяыс во гӧгӧр чӧж ёна вежласьӧ.

Медся кӧдзыд тӧвшӧр тӧлысся шӧр температура — −19°С.

Медся шоныд сора тӧлысся шӧр температура — +16°С[3].

Час кытш

Кӧжвавом, кыдз и ставнас Коми Республика, меститчӧ МСК (москваса кад) час кытшын. UTC серти кадыс торъялӧ +3:00 вылӧ[4].

Грезд йылысь медводдза пасйӧдъяс эмӧсь 1795 воын, кор лӧсьӧдісны изьваса слӧбӧдасӧ разнӧй сиктъясысь воӧм кресьтяна семьяясӧн сійӧ сиктъясас гӧрӧм да турун пуктан муяс да прӧмыселъяс вылӧ и чери кыйӧм вылӧ муяс абутӧм вӧсна. Витӧд Ревизия серти оліс сэки грездын 17 мужичӧй да 13 нывбаба. Грездлы подувсӧ пуктісны Пётр Степанович Канев и Василий Трофимович Истомин Мокчойысь, Леонтий Лаврентьевич Семяшкин Изьваысь и Евстивей Борисович Артеев Красноборысь[5]. Кӧжвавом лои изьватаслӧн Печӧра вылын аслыспӧлӧс пограничнӧй пунктӧн[6].

Петропавловскӧй вичко, 1914 во

1859 воын тані оліс 261 морт 34 овмӧсын[7].

1858 воын заводитісны стрӧитны пу вичко, 1965 вося рака тӧлысь 14-од лунӧ сійӧс вежӧдісны, а 1891 вося рака толысь 26-ӧд лунӧ сійӧ сотчис. Выль вичкосо вӧлі стрӧитӧма 1894 воын[7].

1897 воын грездын восьтісны ӧти класса сиктса училище[6].

1909 воын вӧлі восьтӧма видз-му овмӧс опытоведческӧй станциялӧн юкӧн, заведующӧйнас вӧлі Мохнатых Алексей Егорович, политссыльнӧй Вӧлӧгдаысь [6].

1920-ӧд воясӧ Кӧжвавом вӧлі сиктӧн. Тані вӧліны фельдшерско-акушерскӧй пункт, I тшупӧда школа, керка-читальня, госторглӧн агентство. 1926 вося перепись серти сиктын оліс 446 морт, вӧлі 101 овмӧс. 1933 воын котыртӧма медводдза вӧр лэдзан предприятие[6].

1936 воын вӧлі восьтӧма аэроплощадка[6].

1941 вося рака тӧлысь 11-ӧд лунӧ лӧсьӧдісны Кӧжва район, а шӧриннас лоис Кӧжвавом сикт.1941 вося гожӧмын шӧринсӧ вуджӧдісны Канин Носӧ[6].

Олысь лыд
2010[8]2020[9]
12594
25
50
75
100
125
150
2010
2020

Инфраструктура

[вежны | Вежны кодировкаын]

Эм видз-му овмӧс.

Тӧдчана эмторъяс

[вежны | Вежны кодировкаын]

• «Коми керка» керка-музей;
• Айму вӧсна Ыджыд тышын усьӧмаяслы обелиск


  1. https://rosstat.gov.ru/vpn/2020/Tom1_Chislennost_i_razmeshchenie_naseleniya
  2. Туркин А.И. Топонимический словарь Коми АССР. Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1986. Коми кывтодӧм. Шыӧдчан кадпас: 19 ода-кора тӧлысь 2025.
  3. ГЕНЕРАЛЬНЫЙ ПЛАН МУНИЦИПАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ГОРОДСКОЕ ПОСЕЛЕНИЕ «КОЖВА» МУНИЦИПАЛЬНОГО РАЙОНА «ПЕЧОРА» РЕСПУБЛИКИ КОМИ. Том 2. // Федеральная государственная информационная система территориального планирования. — 2013.
  4. Федеральный закон от 03.06.2011 № 107-ФЗ «Об исчислении времени», статья 5 (15 сора тӧлысь 2025).
  5. Это интересно… Усть-Кожва. Печорский историко-краеведческий музей. Шыӧдчан кадпас: 19 ода-кора тӧлысь 2025.
  6. 1 2 3 4 5 6 Летопись поселка Кожва: 1795-2012 // Печорская МБС. — 2012. Архивировано 19 тӧвшӧр тӧлысь 2021 года.
  7. 1 2 Жеребцов И. Усть-Кожва // Республика Коми. Энциклопедия. Том III. — Сыктывкар: Коми книжное издательство, 2000. — С. 212.
  8. https://web.archive.org/web/20160304030748/http://komi.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/komi/resources/2d66df004e30e856b59eff3bf8d20d64/2.3.+Численность+населения+городских+округов,+муниципальных+районов,+поселений+и+населенных+пунктов.doc.
  9. https://rosstat.gov.ru/vpn/2020/Tom1_Chislennost_i_razmeshchenie_naseleniya.