Куръя (Мылдін район)

Босьтӧма Рувикиысь
Сикт
Куръя
Куръя Троицко-Печорский район.jpg
61°40′57″ с. ш. 57°14′43″ в. д.GЯO
Страна  Россия
РФ-са субъект Коми Республика
Муниципальнӧй район Мылдін район
Сикт овмӧдчӧмин Куръя (сикт овмӧдчӧмин)
Час кытш UTC+3:00
Йӧз
Олысь лыд 73 морт (2010)
Войтырсикасъяс рочьяс
Официал кыв коми, роч
Лыдпаса идентификаторъяс
Пошта индекс 169438
ОКАТО код 87236833001
ОКТМО код 87636433101
Куръя (Мылдін район) (Россия)
Точка
Куръя
Red pog.svg
Москва
Чилимдін районУскар кар кытшИнта кар кытшВӧркута кар кытшПечӧра районИзьва районУдора районЕмдін районСыктывдін районСыктыв районЛуздор районКойгорт районКӧрткерӧс районКулӧмдін районМылдін районВуктыл кар кытшСосногорск районУква кар кытшКняжпогост районЯран асвеськӧдлан кытшЯмал-Яран асвеськӧдлан кытшХанты-Вӧгул асвеськӧдлан кытш — ЮграПерым крайСвердловск обласьтАрхангельск обласьтКиров обласьтКострома обласьтВӧлӧгда обласьтКуръя (Мылдін район) (Республика Коми)
Описание изображения
Точка
Точка
Куръя

Куръя (рочӧн Куръя ) — Коми Республикаын Мылдін районса сикт, Куръя сикт овмӧдчӧминлӧн административнӧй шӧрин.

Ним артмӧм

Куръя — коми ним. Сиктсӧ тадзи шулӧмаӧсь сиктлӧн меститчанін серти[1].

География

Сиктыс меститчӧ районлӧн лунвыв юкӧнын, Лелим юлӧн Печӧра юӧ усянінын, шуйга берегын, Мылдін посёлоксянь 165 километр ылнаын[2].

Ывласям

Ывласямыс шӧркодь континентальнӧй, гожӧмыс дженьыд да ыркыдкодь, тӧлыс уна лымъя, кузь да кӧдзыд. Вогӧгӧрся шӧркодь температураыс −1,2 °C, та дырйи тӧвшӧр тӧлысьын шӧркодь температураыс −18 °C, сора тӧлысьын 16 °C. Ломтысян кадколастлӧн кузьтаыс 254 лун, суткинас шӧркодь температураыс −7,40 °C. Зумыд лым эшкын артмӧ шӧркодя йирым тӧлысь 26-ӧд лунӧ да сылӧ ода-кора тӧлысь 14-ӧд лунӧдз. Местаясын лым толаяслӧн шӧркодь джудждаыс воӧ 74 сантиметрӧдз. Медся джуджыд толаяс — 116 см, медся ляпкыд — 38 см[3].

Час кытш

Куръя, кыдз и ставнас Коми Республика, меститчӧ МСК (москваса кад) час кытшын. UTC серти кадыс торъялӧ +3:00 вылӧ[4].

История

Лӧсьӧдӧма ХІХ нэмлӧн II джынйын Перым губернияысь роч кресьтянаӧн; вермас лоны, налӧн пӧль-пӧчьясыс вӧліны перым комиясӧн, кодъяс кад мысти рочмисны. 1860 вося карта вылын тайӧ сиктыс абу. 1880 вояс шӧрын Куръя пӧчинокын вӧлӧма 8 овмӧс, 1909 воын — 14 овмӧс, 133 морт, тані вӧлі 2 лавка.

XX нэм заводитчигӧн Куръяын стрӧитлісны Печӧра кузя кывтыд мунысь купечьяслӧн караванъяслы суднояс, вӧліны найӧс дзоньталанінъяс. Куръя да Печӧра йывса сикт-грездъяс пырлісны Перым губернияса Чердін уездӧ, сёрӧнджык — Урал (сэсся Перым) обласьтса Ныроб районӧ. Куръя вӧлі сиктсӧвет шӧринӧн.

1927 воын — 19 овмӧс, 100 морт.

1928 воын Куръя сиктсӧвет шыӧдчис корӧмӧн пыртны ассьыс мусӧ Коми обласьтӧ сы вӧсна, мый кӧть, эськӧ, сэтчӧс олысьясыс вӧліны рочьясӧн, экономика да транспорт боксяньыс сиктыс вӧлі матынджык Коми обласьтса Мылдін районкӧд. 1931 вося косму тӧлысь 10-ӧд лунӧ ВЦИК-са Президиум шуис вуджӧдны Куръясӧ да мукӧд сикт-грездсӧ Коми обласьтӧ, но тайӧ помшуӧмсӧ вӧлі пӧртӧма олӧмӧ сёрӧнджык, 1949 вося ӧшым тӧлысьын[5].

Йӧз

2002 воын сиктын пыр оліс 120 морт (рочьяс 92 %)[6], 2018 воын — 73 морт[7].

Олысь лыд
1927[8]2000[9]2010[10]2020[11]2021[12]
100134735292
25
50
75
100
125
150
2021

Медводдза овъяс

Медся тшӧкыда паныдасьлысь овъяс — Афанасьев, Бурмантов, Лызлов, Езов, Пачгин, Десятков да Собянин. Роч переселенечьяс дорӧ тшӧтш локтісны неыджыд лыда йӧгра (татчӧс легенда серти найӧ вӧліны Лызлов рӧдысь)[13].

Нималана эмторъяс

• Айму вӧсна Ыджыд тышын пӧгибнитӧм сиктса йӧзлы памятник. Лӧсьӧдӧма 1984 воын. Йирым тӧлысь 7-ӧд лунӧ памятниксӧ заводитісны дзоньтавны-выльмӧдны мутасъяс бурмӧдан юкӧнын торъя мероприятиеяс («Вечная память» проект) олӧмӧ пӧртӧм могысь[14]. Памятниксӧ восьтісны 2025 вося ода-кора тӧлысь 8-ӧд лунӧ[15].

• Чердінлань (Перым обласьт) важ тракт

1941 воӧдз да война воясӧ тані вӧлі уна лагер, кытчӧ перымса тракт кузя вайлісны заключённӧйясӧс. Лагер зонаяссӧ стрӧитлісны эз сӧмын Куръякӧд орччӧн, но и Лелим, Патраковка, Боровка, Копыл юяс — Печӧра вожъяс пӧлӧн. Пукалысьяс заптісны да кылӧдісны вӧр, уджалісны видз-му овмӧсын, пырӧдчисны сӧвтчан-ректан уджъясӧ, стрӧитісны узкоколейнӧй кӧрт туйяс, Куръяын аэродром, вӧчисны кирпич да дорччисны.

Йӧзлӧн висьталӧм серти, Куръяын кӧсйисны лӧсьӧдны лагеръясӧн медшӧр веськӧдланін.

Заключённӧйясӧн медводдза этапыс воис Куръяӧ Перым тракт кузя 1934 вося гожӧмын, но Айму вӧсна Ыджыд тыш заводитчӧм бӧрын став уджсӧ вӧлі дугӧдӧма, а кольӧм заключённӧйяссӧ вӧлі нуӧма бӧр Ныробӧ[16].

Пасйӧдъяс

  1. Афанасьев А. П. Топонимия Республики Коми: Словарь-справочник. — Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1996.
  2. История сельского поселения «Куръя» (рус.). Официальный сайт администрации сельского поселения «Куръя». Шыӧдчан кадпас: 10 йирым тӧлысь 2025.
  3. Городское поселение «Троицко-Печорск». Генеральный план. Том 2 (рус.). Федеральная государственная информационная система территориального планирования (2018). Шыӧдчан кадпас: 10 йирым тӧлысь 2025.
  4. Федеральный закон от 03.06.2011 № 107-ФЗ «Об исчислении времени», статья 5 (рус.) (15 сора тӧлысь 2025).
  5. Село Куръя (рус.). Официальный сайт МБУК Троицко-Печорский районный историко-краеведческий музей им. А.Н.Попова. Шыӧдчан кадпас: 10 йирым тӧлысь 2025. Архивируйтӧма 14 моз тӧлысь 2020.
  6. Коряков Ю.Б. База данных «Этно-языковой состав населённых пунктов России» (рус.). Шыӧдчан кадпас: 8 йирым тӧлысь 2025. Архивируйтӧма 13 сора тӧлысь 2014.
  7. Всероссийская перепись населения 2010. Итоги переписи по Республике Коми. Том 1 Численность, размещение, возрастно-половой состав населения (рус.). Федеральная служба государственной статистики (2018). Шыӧдчан кадпас: 10 йирым тӧлысь 2025. Архивируйтӧма 11 сора тӧлысь 2021.
  8. Троицко-Печорский район. Троицко-Печорск. Краткая справка.
  9. Троицко-Печорский район. Троицко-Печорск. Краткая справка.
  10. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, поселений и населённых пунктов.
  11. https://rosstat.gov.ru/vpn/2020/Tom1_Chislennost_i_razmeshchenie_naseleniya.
  12. https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Tom1_tab-5_VPN-2020.xlsx.
  13. Село Куръя (рус.). Официальный сайт МБУК Троицко-Печорский районный историко-краеведческий музей им. А.Н.Попова. Шыӧдчан кадпас: 10 йирым тӧлысь 2025. Архивируйтӧма 14 моз тӧлысь 2020.
  14. Календарь событий сельского поселения «Куръя». Официальный сайт администрации сельского поселения «Куръя». Шыӧдчан кадпас: 10 йирым тӧлысь 2025.
  15. В Куръе открыли памятник участникам Великой Отечественной войны (рус.). Газета Троицко-Печорского района "Заря". Шыӧдчан кадпас: 10 йирым тӧлысь 2025.
  16. Село Куръя (рус.). Официальный сайт МБУК Троицко-Печорский районный музей Республика Коми. Шыӧдчан кадпас: 10 йирым тӧлысь 2025.

Литература

  • Жеребцов И. Л. Где ты живешь: Населенные пункты Республики Коми. Историко-демографический справочник. — Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1994. — 272 с. — ISBN 5-7555-0488-1.
  • Республика Коми: Административно-территориальное деление на 1 августа 1992 г. Издание пятое. — Сыктывкар, 1992.
  • Республика Коми: Энциклопедия. — Сыктывкар: Коми книжное издательство, 19972000. — Т. 1—3.
  • Административно-территориальное и муниципальное устройство Республики Коми (на 1 августа 2006 г.). Издание шестое, официальное. — Сыктывкар: ГУ «ТФИ РК», 2006. — С. 278.

Ыстӧгъяс